вівторок, 23 грудня 2014 р.
неділю, 21 грудня 2014 р.
Дослідницька робота "Нітрати у продуктах харчування"
Вступ
Будь-яка діяльність людини завдає вплив на
навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечне для всіх живих
істот, у тому числі і для людини. У природне середовище у все більших
кількостях потрапляють газоподібні, рідкі і тверді відходи виробництв. Різні
хімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в грунт, повітря,
воду, а потім і в продукцію сільського господарства, переходять по екологічних
ланках з одного ланцюга в інший і врешті-решт потрапляють в організм людини.
В кінці XX
століття відповідно до рекомендацій ООН однією з основних програм, які
направлені на задоволення глобальних потреб людства разом з енергетичною
програмою і програмою охорони навколишнього середовища поставлена програма
забезпечення людей їжею. Обумовлено це тим, що в даний час більшн 60% людства
харчується незадовільно, не отримуючи достатньої кількості білків і не
задовольняючи потреби в калоріях. Все це змусило людство застосовувати різні
стимулятори для сільськогосподарської продукції.
Застосування
біостимуляторів у відгодівлі тварин, величезної кількості хімічних і органічних
добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур викликали
необхідність контролю за якістю
агропромислової продукції.
Актуальність
теми
.
Інтенсифікація сільськогосподарського
виробництва – природний процес, властивий епосі науково-технічного процесу. По
суті, це якісно новий рівень антропогенної дії людини на оточуюче середовище.
При якому досягнення науки і техніки направлені на збільшення рівня виробництва
харчових продуктів, в першу чергу рослинних. Це у свою чергу, породило іншу
проблему – необхідність забезпечення хімічної безпеки і високої якості
продуктів харчування.
Останнім часом з’явився великий
інтерес до залишкових кількостей нітратів у продуктах харчування і до тих
порушень у стані здоров’я людини, які можуть бути викликані нітратним
забрудненням.
Вплив нітратів
на навколишнє
середовище зумовлюється щоденним контактом населення з ними. Не має такого побічного чинника,
який не пов'язаний так тісно з життям людини, як нітрати. Останнім часом вплив
нітратів і нітритів на організм людини зростає, що спричиняє проблему нітратів, їх вплив на здоров'я людини. Ця
проблема з'явилася, насамперед, внаслідок систематичного використання високих
доз нітрогенних добрив при недостатніх органічних дозах, що спричиняє небажані
наслідки для родючості грунту. В таких умовах зростає активність бактерій, що
розкладають гумус, гумус мінералізується, і вміст цієї речовини поступово
знижує родючість. Крім того, нітрати, що попадають з грунту, є попередниками N –нітрозосполук.
Істотно важливим у рішенні проблеми нітратів є
визначення джерел забруднення нітратами, їхнє усунення і введення постійного
суворого контролю на всіх етапах виробництва, збереження і споживання продуктів
харчування. Добре налагоджена система контролю за кількістю нітратів у харчових
продуктах необхідна для того, щоб захистити населення від вживання в їжу продуктів
з неприпустимо високим рівнем вмісту нітратів.
Мета та завдання досліджень
Мета: оволодіти
методикою визначення нітратів у сільськогосподарській продукції. Більше
дізнатись про вплив нітратів на організм людини. Розробити практичні
рекомендації щодо способів їх усунення.
Завдання:
1. На основі
аналізу літературних джерел розкрити суть проблеми надмірного накопичення
нітратів у сільськогосподарських рослинах.
2. З’ясувати,
яким чином розподіляються нітрати в різних органах сільськогосподарських
рослин.
3. Провести кількісний аналіз овочів на вміст в
них нітратів.
4. Запропонувати
практичні рекомендації по зниженню вмісту нітратів в овочах.
Практичне значення
Результати роботи можна використати на
уроках хімії, біології та основ здоров’я.
Запропоновані
поради, щодо зниження вмісту нітратів у продуктах, стануть у нагоді кожному,
хто зацікавлений у підтриманні та збереженні свого здоров’я.
Розділ 1
Літературний огляд
1.1
Загальна
характеристика нітратів
Природний цикл
азоту, що має глобальний характер, включає утворення, транспорт і акумуляцію
нітратів у різних компонентах біосфери, серед яких одне з головних місць
належить рослинному організмові.
Основи навчання
про азотне харчування рослин були розроблені Д. Н. Пряниковим і надалі розвинені його учнями. Було показано, що
амонійна (NH4+) і
нітратна (NO3-) форми
азоту рівноцінні, але їхнє співвідношення може бути обумовлено видовою
специфікою вирощуваної культури, а також факторами навколишнього середовища.
Так, на тлі калію рослини краще використовують нітрати, на тлі кальцію –
амоній, нітрати краще засвоюються в кислому середовищі, тоді як амоній – у
лужному. Але оскільки і амідна і амонійна форми азоту в грунті піддаються
нітрифікації, переходячи в нітратну протягом 10 – 15 днів, та все-таки
переважною формою мінерального азоту, що надходить у рослини є нітрати. Потреба
культур у азоті залежить від біологічних особливостей видів і сортів рослин,
рівня їх потенційної продуктивності, що ,у свою чергу, сполучені з впливом
екологічних факторів. Однак більшість грунтів не в змозі забезпечити цілком
потреби культур в азоті, оскільки швидкість і величина утворення мінерального
азоту в грунті не збігаються з режимом азотного харчування рослин. Тому
одержання стійких врожаїв сільськогосподарських культур у різних грунтово-кліматичних
зонах забезпечується лише додатковим внесенням азоту у виді мінеральних або
органічних добрив. У результаті участі ферментів і вуглеводів у рослинах
відбувається відновлення нітратів до амоніаку через нітрити:
NO3-
→ NO2- →
NO →
NH2OH → NH3
Нітрат-йон нітрит-йон нітроген(II) оксид гідроксиламін амоніак
Амоніак, що
утвориться, взаємодіє з органічними кислотами, у результаті утворюються
амінокислоти:
NH3 + CnH2n+1COOH = NH2CnH2nCOOH
Однак надлишкова
кількість нітратів не відновлюється і, потрапляючи в організм людини, впливає
на нього.
1.2
Локалізація
нітратів в органах рослин
Нітрати - природний продукт біохімічного
кругообігу сполук азоту в біосфері і основна форма, в якій неорганічний азот
міститься у грунті. Тому не існує таких харчових продуктів, які б у своєму
складі абсолютно не містили нітратів. Позбутися нітратів неможливо, навіть якщо
зовсім не застосовувати добрива.
Найбільш високий вміст нітратів (до
5000 мг/кг сирої маси) - в салаті, шпинаті, буряках, кропі, листовій капусті, редисці, зеленій
цибулі, динях, кавунах.
Середній вміст (300-600 мг) - в
цвітній капусті, кабачках, гарбузі, ріпі, редисці, білокачанній капусті, хроні, моркві, огірках.
Низький вміст (10-80 мг) - у брюссельській капусті, горосі,
щавлі, квасолі, картоплі, помідорах, ріпчастій цибулі, фруктах, ягодах.
Вміст нітратів у рослинах залежить від періоду їх розвитку.
Так, у перший період - проростання насіння - нітрати містяться в рослинах у
мінімальній кількості (до 10 мг %). У другий період розвитку - цвітіння -
міститься в рослинах багато нітратів (від 120 - 150 мг %). У третій період -
цвітіння та запліднення - рослина потребує великої кількості нітрогену.
Надмірний запас нітритів та нітратів у рослині зменшується (до 40 - 45 мг %).
Грунтово-екологічні чинники
(зволоження, світло, температура повітря та грунту), які діють в комплексі, можуть
підсилювати чи послаблювати один одного. Поглинання нітратів рослинами
збільшується при сильному освітленні. При низьких температурах повітря
надходження нітратів зменшується. Інтенсивне зволоження грунту збільшується
поглинанням нітратів коріням. Нечітке використання мінеральних добрив,
насамперед нітрогенних, можуть зумовити накопичення в грунті, а потім і в
рослинних продуктах, надмірної кількості нітратів.
Видові відмінності накопичення
нітратів часто обумовлені локалізацією нітратів в окремих органах рослин, що ,
у свою чергу, пов’язано з фізіологічною спеціалізацією і морфологічними
особливостями окремих органів, типом і розташуванням листя, розміром листкових
черенців і жилок, діаметром центрального циліндра в коренеплодах. Нітрати
практично відсутні в зерні злаків і зосереджені, в цьому випадку, в листках і
стеблах. Зелені культури накопичують велику кількість нітратів в стеблах і
черенках листя. Це викликано тим, що стебла і черешки є шляхами транспорту
нітратів до інших органів рослин.
Накопичення нітратів міняється залежно від типу органу рослини. В
бульбах картоплі низький рівень вмісту нітратів в м’якоті бульби, тоді як в шкірці і серцевині
їх вміст є більший у порівнянні з середньою частиною в 1-1,3 рази.
Серцевина, кінчик і верхівка столового буряка відрізняються від решти
частин коренеплоду вищим вмістом нітратів.
У
білокачанній капусті найбільша концентрація нітратів спостерігається у верхній
частині стебла. Верхнє листя містить в два рази більше нітратів ніж внутрішнє.
Особливо великий вміст нітратів у черенках.
У моркві
високий вміст нітратів спостерігається у верхівці і на кінці коренеплоду, а
також в серцевині, причому вміст нітратів зменшується від кінчика до верхівки.
Вміст
нітратів в соковитих плодах сімейства гарбузові зменшується від плодоніжки до
верхівки. Насінні камери відрізняються більш низьким вмістом нітратів, ніж
м’якоть і кора.
1.3
Шляхи потрапляння нітратів до організму людини
Нітрати потрапляють в організм
людини через різні шляхи:
·
Продукти харчування рослинного та
тваринного походження.
·
Питну воду.
·
Лікарські препарати.
·
Основна маса нітратів в організм людини
потрапляє з консервами і свіжими овочами ( 40-80% добової кількості нітратів).
·
Незначна кількість нітратів поступає з
хлібо-булочними виробами і фруктами.
·
З молочними продуктами потрапляє їх 1%
(10-100 мг на літр).
·
Частина нітратів може утворитися в
самому організмі людини при його обміні речовин.
·
Також нітрати поступають в організм
людини з водою, яка є однією з основних умов нормального життя людини.
Забруднена питна вода викликає 70-80% всіх наявних захворювань, які на 30%
скорочують тривалість життя людини.
1.4
Негативний вплив нітратів на організм людини
У світовій науці
про нітрати знали вже набагато раніше. Зараз загальновідомо, що нітрати
володіють високою токсичністю для людини і сільськогосподарських тварин. Самі по собі нітрати в рослинах присутні
завжди, тому що вони представляють собою природне джерело азоту в будь-якому
рослинному організмі. Однак в організмі людини вони можуть за певних умов
перетворюватися в нітрити і інші сполуки, які негативно діють на здоров'я.
Для людини досить безпечною добовою дозою нітратів є 150-200
мг. Для дорослої людини гранично допустима добова доза становить 500 мг, а 600
- є токсичною. Допустиме надходження нітратів з продуктами харчування і водою
за добу становить 5 міліграмів на кілограм ваги.[3]
Під впливом
ферменту нітратредуктази нітрати відновлюються до нітритів, які взаємодіють з
гемоглобіном крові і окислюють в ньому 2-х валентний Ферум в 3-х валентний,
внаслідок чого утворюється речовина метгемоглобін, яка вже не здатна переносити
кисень. Розвивається метгемоглобінемія. Тому порушується нормальне дихання
клітин і тканин організму ( тканинна гіпоксія ), внаслідок чого нагромаджується
молочна кислота, холестерин, і різко падає кількість білка.[4]
Особливо
небезпечні нітрати для грудних дітей, тому що їх ферментна основа небездоганна
і відновлення метгемоглобіну в гемоглобін йде повільно.
Нітрати сприяють
розвитку патогенної кишкової мікрофлори, яка виділяє в організм людини токсини,
внаслідок чого йде токсикація, тобто отруєння організму[4]. Основними ознаками
нітратних отруєнь у людини є:
·
синюшність нігтів, обличчя, губ і
видимих слизових оболонок;
·
нудота, блювота, болі в животі;
·
пронос, часто з кров’ю, збільшення
печінки, жовтизна білків очей;
·
головні болі, підвищена втомленість,
сонливість, зниження працездатності;
·
задишка, посилене серцебиття, аж до
втрати свідомості.
Нітрати знижують
вміст вітамінів в їжі, які входять до складу багатьох ферментів, стимулюють дію
гормонів, а через них впливають на всі види обміну речовин.
При тривалому
знаходженні нітратів в організмі людини ( навіть у незначних дозах )
зменшується кількість йоду, що призводить до збільшення щитовидної залози.
Встановлено, що
нітрати сильно впливають на виникнення ракових пухлин в шлунково-кишковому
тракті людини.
Нітрати здатні
викликати різке розширення судин, внаслідок чого знижується кров’яний тиск.[4]
При всьому
вищевикладеному слід пам’ятати, що шкоди завдають організму людини не самі
нітрати, а нітрити, в які вони перетворюються.
1.5
Заходи по зменшенню концентрації нітратів у
продуктах
Комплексні
агротехнічні заходи
Для зниження
вмісту нітратів у сільськогосподарській продукції застосовують комплекс
селекційно-генетичних, агрохімічних і технологічних заходів.
Перспективним є
пошук і виведення сортів, відмінних високою ефективністю використовування азоту
грунту на формування урожаю з низьким рівнем вмісту нітратів, що дозволить не
тільки понизити дози добрив, але і запобігти забрудненню навколишнього
середовища. В той час упровадження в практику сортів з високим потенціалом
асиміляції нітратів забезпечує, як правило, підвищення вмісту білка в урожаї.
Тому актуальним залишається вивчення механізмів спадкоємства ознаки низького
вмісту нітратів або високої швидкості їх акумуляції.
У зв’язку з тим,
що провідним чинником накопичення нітратів в рослині є надмірне азотне
живлення, рекомендують використовувати дози не більше 100 г азотних добрив на 1 га .
Зменшити вміст
нітратів можна шляхом вживання повільно діючих полімерних форм добрив, а також
за допомогою покриття гранул захисними плівками. Це знижує швидкість розчинення
добрив і забезпечує рівномірне постачаня азотом рослин протягом всієї
вегетації. Ефективним засобом є інгібітори, використання яких забезпечує
тимчасову консервацію в грунті амонійного азоту, що знижує втрати азоту добрив і зменшує
накопичення нітратів в урожаї овочів.
У той же час,
розв’язати проблему нітратів здатне дробове вживання азотних добрив під овочеві
і кормові культури. Для отримання овочевої продукції з високим урожаєм і
низьким вмістом нітратів необхідне помірне живлення рослин у молодому віці,
посилене постачання азотом в період інтенсивного росту листя і обмежене
забезпечення азотом при дозріванні качанів і коренеплодів.
У зниженні
вмісту нітратів може допомогти вибір оптимальних термінів збирання врожаю. В
процесі вегетації картоплі кількість нітратів в бульбах знижується. При пізніх термінах прибирання вміст нітратів в
бульбах на 50-60% нижчий, ніж при ранніх.
1.6 Методи визначення нітратів у
сільськогосподарській продукції
У даний час
визначення вмісту нітратів в харчових продуктах проводиться за допомогою таких
методик, як:
1.Фотометричне
визначення.
2. Визначення за
допомогою інверсійної вольтамперометрії.
3.Йонометричне
визначення нітратів за допомогою нітратселективного електроду.
4. Аналіз
нітратів та нітритів реактивом Грісса.
5.
Експрес-метод, що ґрунтується на використані реактиву ДФА (дифеніламіну).
Розділ 2
Експериментальна частина
2.1 Об’єкти та методи дослідження
Об’єктами
дослідження були овочі взяті у весняний та осінній періоди, придбані в
магазині, на базарі та з підсобного господарства.
Проаналізувавши
літературні дані, відомості з мережі Інтернет, методи визначення
нітрат-йонів,та наші можливості ми вибрали експрес-метод, що ґрунтується на
використанні реактиву ДФА (дифеніламіну), а також, для більш точного
визначення, фотометричний метод.
2.2 Відбір проб
Відбір проб
проводили за методом сегментаційного поділу зразка та перехресним вибором
компонентів для аналізу.
Капуста. Качан
розрізали хрестоподібно по вертикалі на 6 частин, брали відповідно 2/6 частини, що знаходились один навпроти
одного, від кожного качана на аналіз. При цьому верхні листки та залишок качана
викидали.
Цибуля.
Неїстівні частки викидали. З цибулі видаляли луску, залишок кореня та суху
шийку. Цибулю розрізали хрестоподібно по вертикалі на 4 частини і брали 2/4
частини на аналіз.
Огірки,
картопля, помідори. Плоди мили водою, витирали чистою ганчіркою, видаляли
неїстівні частини, розрізали хрестоподібно по вертикалі на 4 частини і брали 2/4 від кожного плоду на аналіз.
Морква. З плодів
зняли шкірку, видалили неїстівні частини, розрізали хрестоподібно та брали
2/4 частини на аналіз.
Подрібнення
зразків проводили за допомогою терки до утворення емульсії і подальшим вичавлюванням
соку.
2.3 Постановка експерименту
Експеримент
проведений у шкільній лабораторії ґрунтується на використанні реактиву ДФА
(дифеніламіну).
Розчин
дифеніламіну готували так: 0,5
г реактиву розчиняли у суміші з 20 см3
дистильованої води і 100 см3 концентрованої сульфатної кислоти.
Дифеніламін у сильнокислому середовищі
взаємодіє з нітрат-йонами утворюючи сполуки синього кольору, яка при подальшому
окисненні переходить у сполуку білого кольору. У пробірку наливали кілька
краплин досліджуваного соку. Потім краплинами додавали розчин дифеніламіну. На
стінках пробірки і в розчині змінювалось забарвлення, що свідчить про наявність
певної кількості нітрат-йонів. Вміст нітратів визначали шляхом порівняння
забарвлення з кольоровою шкалою.
Таблиця 1. Кольорова
шкала нітратів
|
Характеристика
забарвлення
|
Вміст
нітратів (мг/кг)
|
|
Відсутнє
|
0
|
|
Сліди блакитного, що швидко зникають
|
<100
|
|
Блакитне, зникає через 2-3 хв
|
Від
100 до 300
|
|
Світло-синє, зникає через 2-3 хв
|
Від
300 до 500
|
|
Синє, з’являється через 2-3 хв
|
Від
500 до 1000
|
|
Стійке темно-синє
|
>1000
|
За більш точними
результатами ми звернулись до місцевої СЕС. Там запропонували нам фотометричне
визначення.
До аліквоти
розчину, що містить 3% соку досліджуваного продукту додають 2 мл 0,5% розчину
натрій саліцилату і випарюють у фарфоровій чашці на водяній бані до сухого.
Після охолодження сухий залишок перемішують з 2 мл концентрованої сульфатної
кислоти і залишають на 10 хв. Вміст чашки розводять 10-15 мл дистильованої води
і доливають 15 мл розчину натрій гідроксиду і сегментової солі ( на 100 мл – 40 г натрій гідроксиду і 6 г солі) у колбу на 50 мл,
доводять до мітки дистильованою водою і фотометрують на фотокалориметрі. (λ=410
нм, l=2 см.)
2.4 Результати роботи та їх обговорення
У ході роботи були одержані дані про вміст нітратів в
овочах у весняний та осінній періоди. .
Таблиця 2.
Результати визначення нітрат-йонів у весняний період реактивом ДФА
|
Назва овоча
|
Концентрація нітрат-йонів в
мг/кг
|
ГДК мг/кг
|
||
|
Магазин
|
Базар
|
Приватна
продукція
|
||
|
Картопля
|
Від 100 до
300
|
Від 100 до
300
|
Від 100 до
300
|
250
|
|
Морква
|
Від 100 до
300
|
Від 100 до
300
|
Від 100 до
300
|
400
|
|
Цибуля
|
<100
|
<100
|
0
|
80
|
|
Огірки
|
Від 100 до
300
|
<100
|
_
|
150
|
|
Помідори
|
Від 100 до
300
|
Від 100 до
300
|
_
|
150
|
|
Капуста
|
Від 300 до
500
|
Від 300 до
500
|
_
|
500
|
Таблиця
4. Результати визначення нітрат-йонів у
осінній період реактивом ДФА
|
Назва овоча
|
Концентрація нітрат-йонів в
мг/кг
|
ГДК мг/кг
|
||
|
Магазин
|
Базар
|
Приватна
продукція
|
||
|
Картопля
|
Від 100 до
300
|
<100
|
<100
|
250
|
|
Морква
|
Від 100 до
300
|
Від 100 до
300
|
Від 100 до
300
|
400
|
|
Цибуля
|
<100
|
<100
|
0
|
80
|
|
Огірки
|
<100
|
<100
|
0
|
150
|
|
Помідори
|
Від 100 до
300
|
<100
|
<100
|
150
|
|
Капуста
|
Від 300 до
500
|
Від 300 до
500
|
Від 100 до
300
|
500
|
Дані шкільного
експерименту є досить приблизні. Розглянувши їх можна сказати, що вміст
нітратів у весняній продукції є більший ніж у осінній продукції. А також можна
приблизно орієнтуватись чи вміст нітратів є близький до гранично допустимого.
У нас виникла
цікавість, наскільки правдиві результати наших досліджень. Тому ми попросили
перевірити ці ж овочі на вміст нітратів працівників районної СЕС. Нажаль ми
були тільки спостерігачами цих досліджень. Ось які результати ми одержали.
Таблиця 3.
Результати фотометричного дослідження у
весняний період
|
Назва овоча
|
Концентрація нітрат-йонів в
мг/кг
|
ГДК мг/кг
|
||
|
Магазин
|
Базар
|
Приватна
продукція
|
||
|
Картопля
|
93,1
|
49,4
|
134,8
|
250
|
|
Огірки
|
161,2
|
138,4
|
-
|
150
|
|
Помідори
|
108,9
|
124,2
|
-
|
150
|
|
Капуста
|
324,4
|
343,5
|
127,4
|
500
|
Таблиця 5. Результати фотометричного
дослідження у осінній період
|
Назва овоча
|
Концентрація нітрат-йонів в мг/кг
|
ГДК мг/кг
|
||
|
Магазин
|
Базар
|
Приватна
продукція
|
||
|
Картопля
|
57,4
|
48,2
|
56,3
|
250
|
|
Огірки
|
41,3
|
34,4
|
31,2
|
150
|
|
Помідори
|
81,5
|
87,6
|
48,3
|
150
|
|
Капуста
|
326,4
|
126,4
|
104,8
|
500
|
Проаналізувавши
результати видно, що вміст нітратів вищий у овочах куплених у магазині і на
базарі. Отримані дані є свідченням того, що поступаючи на ринок
сільськогосподарська продукція від фермерських господарств не завжди може бути
якісною. Тому, що люди які займаються її вирощуванням, можливо перевищують
норми внесення мінеральних добрив, намагаючись з невеликої площі отримати
більший врожай. В таких господарствах робітники, як правило, не мають
спеціальної освіти, тому не враховують фізіологічні особливості рослин.
Лише у одному
випадку було зареєстровано вміст нітратів перевищуючий ГДК ( гранично допустиму
концентрацію), а саме: огірок куплений в магазині у весняний період мав вміст
нітратів 161,2 мг/кг при ГДК 150 мг/кг.
Найбільше
перевищення ГДК у огірках можна пояснити тим, що весною ці рослини знаходяться
у закритому грунті. Недостача ультрафіолетового світла призводить до
накопичення нітратів, внаслідок порушення їх метаболізму у рослинах. Крім того,
висока ціна на огірки в цей період примушує застосовувати азотні добрива, щоб
отримати більший врожай та більший прибуток.
Незважаючи на
те, що на даний час не виявлено значних відхилень від вимог державних
стандартів якості сільськогосподарської продукції по вмісту нітратів, не можна
бути впевненими в її небезпеці. Тому, що відмовляючись від азотних добрив,
сільськогосподарські підприємства все частіше стали використовувати сучасні
засоби підвищення врожайності. До останніх можна віднести стимулятори росту,
генномодифіковані рослини та інше.
Таким чином,
з’являється нова область дослідження небезпечності сільськогосподарської
продукції.
Висновки
У ході роботи
здійснений огляд літератури, вивчені методики визначення нітратів в овочах. Виготовлено
буклет практичних порад, які стануть в нагоді всім, хто турбується про якість продуктів харчування. Дослідженням виявлено:
1. Потреба
овочів у азоті залежить від біологічних властивостей видів та сортів рослин,
рівня їх потенційної продуктивності, які, в свою чергу, сполучені з впливом
екологічних факторів.
2. Людям, які
зайняті виробництвом сільськогосподарської продукції, необхідно підвищувати рівень
фахових знань, культуру агротехніки, використовувати найсучасніші технології.
3. Щоб населення
було упевненим в якості овочів та фруктів, необхідно розробити експрес-методи
визначення нітратів в домашніх умовах.
Список джерел інформації
1. Бандман А.Л.,
Волкова Н.В. Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов V-VIII групп. - Л.,
1972.
2. Борисов В.А.
Екологічні проблеми накопичення нітратів у оточуючому середовищі.- М., 1990.
3. Габович Р.
Д., Припутана Л.С. Гігієнічні основи охорони продуктів живлення.- К.,1992.
4. Дегодюк Е.Г.
Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва.- К.: Урожай, 2007.
5. Дорогунцов
С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. Екологія.- К.: КНЕУ, 2005.
6. Эмануэль Н.М.,
Заков Г.Е. Химия и пища.- М.: «Наука», 1986.
7. Зарубин Г.П., Дмитриев М.Т.,
Приходько Е.И., Мищихина В.А. Выращивание экологически чистой овощной продукции:
томаты, перец, баклажаны.-Б., 1993.
8. СанПиН
42-123-4619-88 « Допустимые
уровни содержания нитратов в продуктах растительного происхождения и методы их
определения».
9. Худзей Л. Проблема вмісту
нітратів у продуктах харчування.// Хімія.: Шкільний світ. №21,2008.
10. Циганенко
О.І. Нітрати в харчових продуктах. – К.: Здоров’я, 2005.
Підписатися на:
Дописи (Atom)